Добрые сказки Сашаджи

 
Контакты
E-Mail

Різдвяна ялинка Колись давно, ще в прадавні часи всі живі істоти на Землі нетерпляче чекали (обіцяного пророками) народження Сина Божого в людській подобі. До Марії з небес спустився янгол Господній і переказав їй, що від Святого Духу (непорочне зачаття) народить вона Сина Божого і дасть йому імення Ісус. Ті прородства справдилися. В одну із самих темних ночей на Землі народився Син Божий – маленький Ісус. Яскрава зірочка на небі вказала де і коли народився Син Божий. Пташки, пізнавши цю радісну новину, рознесли РАД1СНИМ цвіріньканням по всьому світу про народження Ісуса. Так ця радісна новина дійшла до великого сімейства дерев. Дерева, порадившись, вирішили відрядити делегацію своїх представників, щоб привітати Матір Марію з народженням Сина. Вибір пав на Пальму, Оливкове деревце та Ялиночку. Прибувши до місця народження Ісуса, дерева по черзі вклонялися Богоматері і вітали її і благословенного Синочка з народженням. Дерева милувалися маленьким Ісусом, лагідно прихиляючи до нього своїми гілочками. Ісус радів таким незвичайним гостям. Він привітно посміхався, випромінюючі Божественну любов. Дерева підносили гостинці приготовлені до свята. Пальма пригощала Господиню та Ісуса (виконуючи пуджу) кокосовими горіхами з білосніжною м’якоттю та молоком, смачними фініками та бананами. Олива вклонялася і частувала спілими маслянистими оливками та квітами. Свято (Пуджа) здавалося вдалося. І гості, і Господарі, і іменинник були дуже щасливі й радісні. І тільки Ялиночка стояла осторонь і тихенько плакала. Мати Марія помітила, що одна з гостей сумує та плаче, почала втішати Ялиночку та розпитувати що трапилося, чому вона така зажурена. «Розумієте, Матінко, - жалілася Ялинка, - дерева вибрали мене тому що я завжди зелена та пухнаста. Але от біда – у мене немає ніяких гостинчиків, ніяких подарунків щоб вклонитися Вам, Матінко, і привітати маленького Ісуса з народженням. Отже я зайва на цьому святі.» «Ну що ти, моя хороша, - втішала Ялиночку Мама Марія. – сьогодні таке чудове, радісне свято. В такий день ніхто не повинен плакати і сумувати. Ходи до нас, моя люба. Ти така Чудова, зелена, пухнаста та пахуча. А давай-но ми тебе зараз прикрасимо на честь свята.» Всі гості почали прикрашати та наряджати Ялиночку немовби це її день народження, а не Ісуса. Від такої уваги і безмежної любові Ялинка відтаяла і почала сором’язливо посміхатися. В нових прикрасах вона стала такою чарівною і святковою. На гілочки Ялинці прикріпили та запалили свічечки і вогники свічок чарівно мерехтіли, Додаючи урочистості святу. Кожна гілочка Ялинки тепер випромінювала радість і щастя. Гості почали водити хороводи навколо святкової Ялинки. Всі раділи, співали, посміхалися і вітали одне одного з Різдвом Христовим. А до маленького Ісуса і до Матері Марії все йшли та йшла гості, щоб поглянути н Сина Божого і привітати його Святу матір. Вони приносили якісь гостинчики та подаруночки і складали їх до святкової Ялиночки. Багато часу минуло з того святкового дня, але і зараз кожного року в цей день народження Сина Божого люди запрошують до своїх осель маленькі, пухнасті, пахучі, вічно зелені Ялиночки. Яскраво прикрашають їх, як в той найперший святковий вечір. Люди водять святкові хороводи навколо Ялиночки, співають, посміхаються, радіють і вітають одне одного із різдвом Христовим і з Новим Роком (бо з тих часів почався новий відлік часу). І вже звісно ніхто в цей час не плаче та не журиться, бо це радісне свято любові. Із Різдвом Вас, мої любі, та з Новим Роком!!! А ви, мої хороші, прикрашаєте на Новий рік та на різдво зелені, пухнасті Ялинки? Мабуть так. Правда ж вони чарівні…